Робота під час карантину
Інтерактивна гра "Квітчел"
Зробіть квітку з дев’яти пелюсток, що нагадують незабудку, та золотої серцевини будь-яким творчим способом (намалювати, зшити, склеїти, вишити тощо). Назвіть пелюстки кращимиякостями людини за вашим вибором (...доброта, чесність, порядність, співчуття, повага, завзяття, довіра, цілеспрямованість, відповідальність, співпраця, щирість...), заповніть золотий центрсловами Мир, Рід, Родовід.
1. Розмірковуємо про відповідальність лікар та лікарка
Завдання сприятиме осмисленню зв’язку між професією лікаря, лікарки й відповідальністю. Дитині пропонується написати короткий текст про зміст роботи, яку здійснює представник/представниця цієї професії, а також про те, за кого або що ця людина відповідальна, які наслідки для держави, сім’ї, школи, громади будуть, якщо цій людині бракує відповідальності, у чому може виявитися складність для цієї людини. У процесі виконання завдання дитина дізнається більше інформації про цю професію, поглибить розуміння сутності поняття «відповідальність»
2. Кольорові рівняння
Це завдання допоможе дитині розвинути математичне мислення й логіку, а також навчитися знаходити значення невідомих членів математичного виразу. Це своєрідна головоломка-розмальовка, побудована за принципом систем рівнянь. На початку завдання дитині дається підказка про числа, що представлені у виразах чорно-білими малюнками яблук. Дитині потрібно проаналізувати приклади й визначити, яке число на якому місці має бути, – відповідно до цього розмалювати зображення в прикладах різними кольорами. Завдання сприятиме розвитку навичок усного рахунку, уваги, зосередженості, кмітливості.
3. Учимося керувати емоціями. Тема: радість
4. Мій чудовий день: розмірковуємо, пишемо й малюємо.
Це завдання сприятиме пізнанню дитиною себе, розвитку емоційного інтелекту, уяви, фантазії. У завданні дитині пропонується уявити, яким має бути її найкращий день. Потрібно написати й намалювати все про цей день: де саме дитина перебуває, чим займається, хто з нею поруч, що вона відчуває. Завдання спонукатиме до роздумів про свої мрії, емоції й відчуття, збагачуватиме фантазію, розвиватиме навички малювання. У дитини формуватиметься емоційна компетентність і позитивне світосприйняття.
5. Вибираємо корисні дії – турбуємося про здоров’я
Це ілюстроване завдання допоможе дитині навчитися турбуватися про здоров’я, вибираючи корисні заняття з переліку запропонованих. Завдання містить 9 малюнків, на яких зображено різні дії/заняття (футбол, миття рук, перегляд фільму, їзда на велосипеді, комп’ютерна гра тощо). Дитині потрібно поставити позначку поряд з тими малюнками, на яких зображено корисні для здоров’я дії. Нижче пропонується написати свої варіанти таких дій. Виконуючи завдання, дитина розвиватиме навички самоаналізу, здоров’язбережувальну компетентність, навички письма.
3 цікаві психологічні тести для школярів
1. Проективна методика «Дерево»
Автори – Джон і Дайан Лампени, англійські психологи.
Обладнання: аркуш з роздрукованим малюнком, олівці червоного і зеленого кольору.
Інструкція: Роздрукуйте аркуші із зображенням дерева та роздайте школярам. Поясніть дітям, що на цьому дереві живе спільнота лісових чоловічків, кожен з яких має свій настрій, займається своєю улюбленою справою та займає відповідне положення на дереві. Попросіть кожного учня обвести на своєму аркуші червоним кольором того чоловічка, з яким він ототожнює себе зараз, та зеленим – яким би йому хотілося бути.
Бланк діагностування школярів:
При інтерпретації результатів варто звернути увагу не лише на те, яких саме чоловічків обрав учень, а також те, чи є між реальним і бажаним зображеннями розходження. Це свідчить про те, наскільки комфортно себе почуває школяр, перебуваючи у певному психологічному стані.
За допомогою цього простого і водночас інформативного тесту можна з'ясувати психологічний стан дитини, її рівень самооцінки та виявити причини проблем у спілкуванні з однолітками, однокласниками та дорослими.
2. Проективна методика «Школа»
Авторка – Алла Баркан, докторка медичних наук, педіатриня й дитяча психологиня.
Обладнання: аркуш паперу та кольорові олівці чи фломастери.
Інструкція: Роздайте учням білі аркуші та попросіть намалювати, як вони сприймають свою школу.
Приклад дитячого малюнка школи:
Аналізуючи малюнок кожного школяра, зверніть увагу на такі параметри:
- кольорова гама;
- лінія і характер малюнка;
- сюжет.
За кожним із параметрів визначається бал від 0 до 2. Для загальної оцінки бали додаються.
За допомогою цього тесту можна визначити ставлення дитини до школи і рівень її тривожності, пов'язаний із навчанням. Малюнок аналізується за такими критеріями, як кольорова гама, лінії і характер малюнка, а також загальний сюжет.
3. Проективна методика «Вулкан»
Авторка – Ірина Вшивкова, сімейна психологиня.
Інструкція: Попросіть дитину на аркуші намалювати кольоровими олівцями вулкан. Він може бути будь-якого розміру, кольорового забарвлення.
Приклад вулкана, який може намалювати школяр:
При інтерпретації малюнка зверніть увагу на такі параметри:
- вигляд та розмір вулкана;
- наявність виверження;
- розміщення малюнка на аркуші;
- кольорова гама малюнка;
- наявність додаткових деталей (хмари, рослини, тварини та інше).
Також попросіть учня розказати про свій вулкан, давши відповіді на такі запитання:
-
«Який це вулкан?». Відповідь на це запитання відображає, як дитина сприймає себе. Усі названі епітети можна безпосередньо перенести на особисті якості школяра. Якщо дитині важко відповісти на це запитання, то можна припустити, що у неї складності саморозуміння (однак лише за умови, якщо діагностування не викликає дискомфорту).
-
«Як допомогти вулкану?». Відповідь на це питання сигналізує, яким саме чином можна полегшити емоційний стан школяра. Існує декілька найбільш поширених відповідей на це запитання:
-
«Дозволити йому здійснити виверження». Дитина потребує, щоб накопичені емоції були виражені прямо і в повну міру, без стримання.
-
«Охолодити його (дощем, хмарами, додати поруч річку)». Дитина потребує, щоб їй допомогли знизити інтенсивність переживань, вона не хоче ділитися переживаннями, а прагне їх позбутися.
-
«Додати інші вулкани». Дитина почуває себе самотньо, потребує близьких психологічних стосунків і прагне підтримки.
-
«Подбати про нього». Пряма потреба в турботі та догляді.
-
«Перетворити вулкан в місце для розваги і радості». Дитина прагне змінитися, стати привабливою, подобатися, активно і позитивно взаємодіяти з іншими. Цей варіант особливо характерний для дітей, яким не вистачає радості та підтримки у родині.
-
«Йому ніяк не допомогти». Дитина чинить опір ідеям допомоги, не готова до психологічного втручання.
За допомогою цієї діагностики можна з'ясувати інтенсивність і характер емоційних переживань у школяра, а також вміння адекватно виражати власні емоції. Для діагностики психологічного стану школяра доцільно аналізувати малюнок разом із відповідями школяра на запитання про сам вулкан.
"Вчимося жити в мирі"
Обговорення мультфільму
?Що стало причиною суперечки?
?Чому не порозумілися персонажі?
?Хто правильно вчинив в даній ситуації?
?Як уникнути такої ситуації?
ІНТЕРНЕТ БЕЗПЕЧНИЙ?
1,8 млрд. людей у світі підключені до Мережі Інтернет. З кожним днем ця кількість зростає. Інформаційний світ захоплює не тільки дорослих, а й дітей. 96% дітей користуються Інтернетом.
Завдяки Інтернету ти шукаєш необхідну інформацію для занять, завантажуєш музику та фільми, переглядаєш пошту, спілкуєшся з іншими користувачами Інтернету. Комп’ютер став частиною твого життя.
ПАМ'ЯТАЙ!
2. Якщо ви публікуєте фото чи відео в Інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це.
3.Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту).
4. Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах – там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом.
5.Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.
6. Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте і які можуть вас захистити, не зустрічайтесь в реальному житті з людьми, якими ви познайомились в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку.
7. Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо тебе хтось образив.
8. Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
9.Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
\
08.02.2022р
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ПОДБАТИ ПРО БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ.
Шановні батьки! Інтернет – частина нашого повсякденного життя, ми користуємося ним щодня. Віртуальний простір став звичним і для дітей. Крім комп'ютерних ігор, діти використовують Інтернет для навчання, спілкування з друзями тощо. Багато батьків хотіли б, аби їхні діти проводили перед комп'ютером менше часу, та повністю вилучити з життя дитини такий спосіб комунікації з навколишнім світом не вдасться.
Як подбати про безпеку дітей в Інтернеті, вирішувати вам. Інтернет має багато переваг для дитини, якщо використовувати його правильно. Водночас діти стикаються в Інтернеті з певними небезпеками, наприклад, комп'ютерними вірусами й шкідливими програмами, кібербулінгом, шахрайством, або самі створюють собі проблеми, розповсюджуючи про себе особисту, приватну інформацію. Тому батьки повинні пояснити дитині правила безпеки в Інтернеті.
Розгляньмо докладніше, як батьки можуть сприяти безпеці дитини в мережі.
1. Поясніть дитині ризики й небезпеки, із якими вона може стикнутися
Якщо дитина вже досить доросла, щоб користуватися комп'ютером та Інтернетом, варто поговорити з нею про те, із якими негативними явищами вона може стикнутися. Не потрібно лякати дитину або детально змальовувати їй можливі загрози, проте слід розповісти про такі явища, як кібербулінг (залякування через соціальні мережі або електронну пошту) та грумінг (схиляння до протизаконних дій). Відкрита довірлива розмова з дитиною про безпеку в мережі сприятиме тому, що дитина навчиться правильно використовувати Інтернет і уникати можливої небезпеки.
2. Установлюйте обмеження
Батькам потрібно ввести для дитини певні правила користування Інтернетом. Це дасть велику користь усій родині. Для маленьких дітей використання соціальних мереж та інших способів Інтернет-спілкування необхідно обмежити. Дитині старшого віку можна дати більше свободи у використанні соціальних мереж, але варто обмежити час на перегляд сайтів певної тематики й онлайн-ігри. Слід також заборонити використання смартфонів, планшетів і будь-яких інших електронних пристроїв під час прийому їжі та в нічний час. Це сприятиме спілкуванню між членами сім'ї й не заважатиме повноцінному сну дитини.
3. Контролюйте активність дитини в Інтернеті
Інтернет дає дитині змогу отримувати найрізноманітнішу інформацію, але батьки все-таки повинні обмежувати її доступ до певних сайтів. У цьому їм стануть у нагоді програми батьківського контролю. Їх потрібно встановлювати для всіх пристроїв, приєднаних до мережі, для мобільної мережі, окремих пристроїв або для пошукових систем.
Ці програми не дають дитині завантажувати додатки, міняти паролі або налаштування конфіденційності, запобігають доступу дитини до сайтів, що не відповідають її віку, містять небажаний матеріал. Недавнє дослідження показало, що велика кількість дітей до 12-ти років періодично переглядає сайти неприйнятного змісту. Програми батьківського контролю допомагають контролювати використання мережі неповнолітніми дітьми.
4. Дослідіть віртуальний світ разом із дитиною
Інтернет має прекрасні можливості для навчання дитини, тому батькам варто заохочувати дитину використовувати Інтернет для освіти. Зверніть увагу дитини на навчальні ігри і програми. Якщо ви перебуватимете в час, коли дитина працює із ними, поруч, це забезпечить умови для контролю її поведінки і безпеки в мережі. Дитина зможе краще опанувати комп'ютер, якщо ви покажете їй, як користуватися браузерами, пошуковими системами та електронною поштою.
5. Розкажіть дитині про кібербулінг
Кібербулінг, або залякування дітей в Інтернеті, відрізняється від булінгу в реальному житті, але не менш небезпечний для дитини. Засобами кібербулінгу можуть бути соціальні мережі, електронна пошта, ігрові платформи або смс. Дитині можуть погрожувати, залякувати або розголошувати її особисту інформацію. Порозмовляйте з дитиною про кібербулінг, скажіть їй, щоб вона зверталася до вас, якщо стикнеться з подібними явищами в Інтернеті. Також поясніть їй, що не варто занадто багато ділитися в Інтернеті особистою інформацією, оскільки можна стати жертвою кібербулінгу й різних маніпуляцій.
6. Попередьте дитину про ризики, пов'язані зі спілкуванням в Інтернеті
Діти можуть наївно думати, що їх співрозмовники в Інтернеті говорять їм тільки правду. Насправді це може бути зовсім не так. Соціальні мережі, чати й форуми – потенційне джерело небезпеки для дитини. Її можуть втягти в незаконну діяльність.
Немає нічого поганого в тому, що дитина спілкується в соціальних мережах зі своїми друзями та однокласниками. Однак вам необхідно попередити її про небезпеку спілкування в Інтернеті з незнайомими людьми.
Стрімкий розвиток Інтернету та комп'ютерних технологій означає, що діти мають звикнути до віртуального життя. Якщо батьки відкрито говоритимуть із дитиною й навчать її правил безпеки у віртуальному просторі, зникне потреба обмежувати доступ дитини до Інтернету.
Матеріали взяті із сайту Osvita.ua ДЖЕРЕЛО
7. Поясніть дитині, що інформація, яку вона розміщує у себе в стрічці, чи ділиться нею у стрічці друга – стає публічно видимою.
Фото, стікери, відео, статті одразу ж бачать усі: як ті, хто підписаний у друзі, так і незнайомі люди. Невдале чи відверте фото або відео миттю «розлітається» інтернетом, як тільки хтось ставить під публікацією «лайк» чи «поділúтися». І відслідити подальше поширення такого матеріалу надзвичайно важко, а видалити – неможливо. Перепост – і будь-яка інформація стає влісністю широких просторів інтернету, а отже всьому загалу світової мережі. Щоб такого не сталося, потрібно пересилати фото чи відео тільки через «особисту переписку», яка недоступна нікому, крім отримувача. Але нагадайте своїй дитині, що пікантними фото/відео не потрібно ділитися навіть с друзями, навіть перепискою, адже ніколи не знаєте, як вирішать розпорядитися цими світлинами ваші друзі. Збережіть свої таємниці на своєму комп'ютері для власного користування! Не «ведіться» на сумнівні вмовляння! Не приставайте на непристойні пропозиції! Бережіть своє «обличчя», честь і гідність!
Шановні батьки! Візьміть на озброєння дані поради і захистіть своїх дітей від спокус, які містить в собі інтернет. Подбайте про безпеку своїх дітей в Інтернеті, адже крім вас це зробити ніхто не зможе!
Матеріали для користування класним керівникам, класоводам, батькам: як подбати про безпеку дітей в Інтернеті.
ЯК БАТЬКАМ КОНТРОЛЮВАТИ ДИТЯЧУ АКТИВНІСТЬ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Як батькам контролювати дитячу активність в мережі інтернет, спитаєте Ви? Адже турботливі та уважні батьки часто замислюються над питанням, чи можуть вони втручатись у віртуальне життя дитини і чи мають вони взагалі право втручатися, а тим більше – контролювати особистий простір дитини? Можуть і мають право! Але робити це потрібно вкрай делікатно.
Чи можуть батьки перевіряти історію браузера дитини?
Батькам можна перевіряти історію браузера підлітка, але тут є один нюанс. Багато підлітків добре вміють приховувати сліди: входити в Інтернет у режимі інкогніто, вимикати файли «cookie», чистити історію браузера. Таким чином, батьки не можуть бачити віртуальну активність дитини. Але навіть якщо дитина ретельно приховує своє віртуальне життя, це не означає, що вам не потрібно звертати на це уваги. Якщо ви не дуже добре розбираєтеся в комп'ютерній техніці, можна скористатися однією з безлічі комп'ютерних програм, які допоможуть відстежити Інтернет-активність підлітка.
Чи зможуть батьки завжди стежити за новими технологіями?
Сьогодні технології стрімко розвиваються й постійно оновлюються. До того ж, кожне нове покоління стає все більш обізнаним у техніці. Наприклад, нашим батькам телефонний зв'язок здавався вершиною технологій, а сьогоднізавдяки Скайпу й подібним сервісамвідеозв'язок здається цілком звичайним явищем – наші діти проводять багато часу, спілкуючись з друзями за допомогою таких сервісів.
Кожне покоління пристосовується до технологій, які його оточують. Тому батькам варто також навчитися користуватися сучасними пристроями, щоб оцінити їх переваги та небезпеку. Важливо навчити дітей відповідальної поведінки не тільки в реальному, а й у віртуальному житті.
Чи потрібно встановлювати дитині правила й обмеження?
Коли йдеться про використання електронних пристроїв та Інтернету, потрібно встановити дитині чіткі межі. Так вона зрозуміє, якої поведінки від неї очікують. Час від часу такі правила потрібно переглядати й доповнювати: те, що сьогодні є цілком нормальним, через деякий час може стати неприйнятним.
Потрібно чітко пояснити дитині правила й очікування, а також наслідки у випадку, якщо вона неправильно використовує електронні пристрої. Встановлюючи правила, потрібно бути послідовними, щоб підліток не сприймав це як жарт і в нього не виникало спокуси порушувати умови. Крім того, потрібно час від часу перевіряти комп'ютер та мобільний телефон дитини. Це потрібно робити без попередження, щоб вона не змогла очистити історію браузера або видалити що-небудь. Коли вона подорослішає та стане більш відповідальною за свою поведінку, можна скасувати деякі правила й надати їй більше свободи.
Чи потрібна дитині конфіденційність у Мережі?
Прагнення здобути самостійність й особистий простір характерне для підлітків. Вони хочуть, щоб батьки поважали їх особистий простір. Тому з часом контроль за віртуальним життям дитини варто знизити. Не варто контролювати 17-річну дитину так само, як 13-річну. Виняток становлять випадки, коли підліток замішаний у чомусь, що може йому нашкодити. Його безпека завжди повинна бути понад усе. Хоча підлітки намагаються поводитися як дорослі, їм часто не вистачає навичок, щоб упоратися зі складними ситуаціями, тиском однолітків, власними необдуманими діями тощо. Тому батьки повинні самі вирішити, скільки особистого простору можна надати підлітку в реальному й віртуальному житті.
Батькам буває важко знайти баланс між контролем віртуального життя дитини й конфіденційністю. Контролюючи кожну дію дитини в мережі, батьки провокують її непокору й недовіру. Однак помірний контроль може навчити чесності й відповідальності за свої дії. Завдання батьків – не викрити підлітка в чомусь поганому, а навчити його відповідальної поведінки в Інтернеті.
11.02.2022р.
ПОРАДИ БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4.Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
15.02.2022р.
16.02.2022р
